Фізіологія для КРОК-1: системний підхід до підготовки

Фізіологія — це предмет, на якому будується вся клінічна медицина. У тестах КРОК-1 фізіологія дає близько 12% балів, але її значення значно більше: майже кожна тестова задача з патофізіології, фармакології і клінічних дисциплін у КРОК-2 неявно перевіряє ваше розуміння нормальних механізмів. Без фізіології патологія не має сенсу — бо неможливо зрозуміти «як зламано», не знаючи «як працює».

У цьому посібнику ми пройдемо найважливіші системи в порядку, в якому вони з'являються у тестах, з акцентом на типові запитання і регуляторні зв'язки.

Серцево-судинна система

Найбільший блок з фізіології в КРОК-1. Знати потрібно:

• Електрична активність серця. Потенціал дії кардіоміоцита (фази 0–4), іонні струми, потенціал дії синусового вузла, провідна система серця, ЕКГ як зведений показник електричної активності.
• Серцевий цикл. Систола і діастола, тиск у камерах і великих судинах, тони серця і їх походження, об'єми (УО, ХО, фракція викиду).
• Регуляція серцевої діяльності. Закон Франка-Старлінга, інотропний ефект, вплив симпатичної і парасимпатичної нервових систем (бета-адренергічні і М-холінергічні рецептори).
• Регуляція артеріального тиску. Барорефлекс, ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС), ANP/BNP, ендотеліальні фактори (NO, ендотелін).
• Мікроциркуляція. Старлінгові сили, фільтрація і реабсорбція в капілярах, формування лімфи.

Дихальна система

• Механіка дихання: вентиляція легенів, опір повітряних шляхів, еластичність легенів і грудної стінки, сурфактант.
• Газообмін: парціальний тиск O2 і CO2 у альвеолі і крові, дифузія, перфузія, вентиляційно-перфузійне співвідношення (V/Q).
• Транспорт газів: крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, що зміщують її (PCO2, pH, температура, 2,3-БПГ — ефект Бора).
• Регуляція дихання: дихальний центр, хеморецептори (центральні і периферичні), реакція на гіпоксію і гіперкапнію.

Ниркова система

Часта тема, тісно пов'язана з фармакологією (де діють діуретики, як працюють інгібітори АПФ).

• Утворення сечі. Гломерулярна фільтрація (фактори, що впливають на ШКФ), кліренс. Канальцева реабсорбція і секреція по сегментах нефрона.
• Концентрування сечі. Контркурентний механізм у мозковій речовині, дія АДГ, формування концентрованої або розведеної сечі.
• Регуляція водно-сольового балансу. Натрій (РААС, альдостерон, ANP), калій (альдостерон, інсулін, кислотно-лужний стан), кальцій (паратгормон, кальцитріол).
• Кислотно-лужний баланс. Бікарбонатна буферна система, реабсорбція бікарбонатів, секреція H+, аміоніогенез.

Ендокринна система

• Гіпоталамо-гіпофізарна вісь: рилізинг- і інгібуючі фактори, тропні гормони, зворотні зв'язки.
• Щитовидна залоза: синтез і ефекти Т3 і Т4, кальцитонін.
• Наднирники: глюкокортикоїди (ефекти на метаболізм, імунну систему, водно-сольовий обмін), мінералокортикоїди, катехоламіни.
• Підшлункова залоза: інсулін і глюкагон, регуляція рівня глюкози.
• Кальцій-фосфатний обмін: паратгормон, кальцитріол, кальцитонін.
• Статеві гормони: естрогени, прогестерон, тестостерон, регуляція менструального циклу і сперматогенезу.

Нервова система

• Збудливі і гальмівні синапси, нейромедіатори і їх рецептори (ацетилхолін, ГАМК, глутамат, серотонін, дофамін, норадреналін).
• Рефлекторна дуга, типи рефлексів, спінальні центри.
• Сенсорні системи: дотик, біль, температура, пропріоцепція, вестибулярна система, зір, слух.
• Моторна система: піраміди, екстрапірамідна система, мозочок, базальні ганглії.
• Вегетативна нервова система: симпатична і парасимпатична, баланс ефектів на органи.
• Вищі функції: пам'ять, навчання, сон і неспання, ритми ЕЕГ.

Травна система

• Слинні залози і шлунок: секреція кислоти і пепсиногену, регуляція (нервова, гормональна).
• Підшлункова залоза: екзокринна секреція, регуляція (секретин, ХЦК).
• Печінка: жовчоутворення, метаболізм білків, ліпідів, ксенобіотиків.
• Кишечник: всмоктування основних поживних речовин, моторика, ентерогепатична циркуляція.

Кровотворення і кров

• Еритропоез і його регуляція (еритропоетин), синтез гемоглобіну, обмін заліза.
• Лейкопоез і функції різних типів лейкоцитів.
• Тромбоцитопоез і гемостаз: судинно-тромбоцитарний і коагуляційний (зовнішній/внутрішній шляхи).
• Групи крові, резус-фактор, реакції несумісності.

Як ефективно готуватися

Фізіологію треба вчити паралельно з патофізіологією і фармакологією, а не послідовно. Алгоритм:

1. Беріть систему (наприклад, серцево-судинна).
2. Вивчіть її нормальну фізіологію за конкретною темою (потенціал дії).
3. Одразу після цього — патофізіологію цієї теми (аритмії).
4. Одразу після цього — фармакологію цієї теми (антиаритмічні препарати).
5. Проходьте тести з усіх трьох дисциплін за одну сесію.

Це створює міцні смислові зв'язки — і на іспиті ви відповідатимете на запитання миттєво, бо мозок буде шукати по «системній схемі», а не по списку фактів.

Висновок

Фізіологія — це не предмет «знати», це предмет «розуміти». Кожен механізм має внутрішню логіку: чому він працює саме так, чому регулюється саме цими чинниками. Якщо ви розумієте логіку, ви відповісте на будь-яке запитання, навіть якщо точне формулювання не зустрічали раніше.